Вапна негашена (молота)

Купити вапно негашену мелу в Україні за вигідною ціною.

Вапна негашена мелена — порошкоподібний продукт тонкого подрібнення комової вапна. За хімічним складом вона подібна до комової вапна.

Тонкоподрібнене негашене вапно має низку переваг під час виготовлення розчинів і бетонів перед гідратною вапном у формі порошку або тіста. У цьому разі немає відходів і всі компоненти тонкоподрібненого вапна раціонально використовуються під час твердіння. Мелена негашена вапна характеризується меншою водоспоживанням, ніж гашена вапно. Питома поверхня мелена негашеною вапною, зазвичай набагато менше питомої поверхні гідратного вапна, тому необхідну здоумовлюваність розчинної або бетонної суміші на меленій негашеній вапна отримують у разі зниженої кількості води. Зниження ж водопотребності розчинних і бетонних сумішей сприяє збільшенню їх міцності під час твердіння. Крім того, негашена вапна, гідратуючись уже укладених у справу розчинах і бетонах, пов'язує велику кількість води, що переходить у тверду фазу. Як відомо, оксид кальцію під час переходу в гідрат пов'язує 32,13% води. Все це сприяє отриманню розчинів, бетонів і виробів на меленій негашеній вапна підвищеної щільності та міцності, порівнюючи з отриманим на гашеній вапна.

Під час гідратного твердіння мелена негашена вапна виділяється чимала кількість теплоти, тому вироби на такій витівці за температур нижче нуля твердішають більш спокійно та мають найкращі показники міцності, оскільки навколишні умови сприяють швидкому відведенню теплоти та зменшенню термічних напруг.

Переваги меленого негашеного вапна сприяють її застосуванню у виробництві різних будівельних матеріалів і виробів.

Сприятливі результати під час гідратного твердіння меленої негашеної вапна можна отримати лише за таких умов: застосування вивести тонкого помелу; дотримання певного водовідомлення; відведення теплоти або використання інших прийомів, не допускають розігрівання твердного розчину або бетону до температур, що викликають інтенсивне випаровування води (особливо під час кипіння); припинення перемішування розчинної або бетонної суміші на певному етапі гідратації вапна.

Негашену вапно треба подрібнити до пеленої поверхні 3500-5000 см2/г, причому залишок на сіті No 02 має бути близьким до нуля, а на сітці No 008 не перевищувати 4-6%.

Кількість перепалу в меленому негашеному вапна не має перевищувати 3-5%. Твердіння негашеного вапна протікає нормально під час утримання води в розчинній або бетонній суміші в межах 100-150% за масою вапна. Під час гідратації нормально обпаленого вапна практично впродовж першої години після закривання її водою виділяється 1160 кДж теплоти на 1 кг оксиду кальцію. Для запобігання інтенсивному розігріванню суміші дещо збільшують витрату води, охолоджують її, частково гасять вапно перед застосуванням тощо. Одним із простих способів є уповільнення швидкості гідратації, а отже, й інтенсивності тепловиділення за допомогою добавок гіпсу, сульфату кальцію, що вводяться у воду для гасіння в кількості 0,2-1,5%.

Уповільнення швидкості гідратації у разі добавок 2-5% гіпсу за масою вапна пояснюють утворення плівок гідроксиду та сульфату кальцію на поверхні, що ще не прореагували частинки оксиду кальцію.

Молоту негашену вапно в чистому вигляді або з активними мінеральними добавками отримують за схемою, показаною на малюнку 2. Комову вапно, що подається зі складу, піддають подрібненню, зазвичай, на ударно-центробежних дробиках до частинок розміром не більш ніж 5-10 мм і потім тонко подрібнюють без добавок або, що раціональніше, спільно з якою-небудь активною мінеральною добавкою. Такими добавками слугують доменні або паливні гранульовані шлаки, золи від пилоподібного спалювання палива, пальники породи, пуцолани вулканічного або осадового походження тощо. За їхньої відсутності та використання меленого вапна у виробництві автоклавних матеріалів можливий помел вапна з кварцовим піском.