У вівторок, 8 липня, під Брянськом були розгорнуті і відправлені назад на завод 26 вагонів з аміачною селітрою, які слідували в Україну. Причина зміни курсу – публікація в газеті «Урядовий кур'єр» про підвищення антидемпінгових імпортних мит на аміачну селітру і про продовження терміну їх дії ще на п'ять років. Мита підвищилися з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%. Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) при Міністерстві економіки України набула чинності з моменту опублікування документа.
Не можна сказати, що це зміна ставок стало для російських виробників повною несподіванкою. 25 червня Мінекономіки направило російським експортерам міндобрив листа, в якому повідомило про нові ставки податку: для експортера ВАТ «Дорогобуж» ставка підвищується з 9,76% до 20,51%. Для експортера ВАТ «МХК «Єврохім» – з 0% до 36,03%. Для всіх інших – а це близько 10 компаній – з 11,91% до 36,03%. Всі зацікавлені сторони могли подати свої коментарі до 27 червня. Однак ніхто не очікував, що це рішення набуде чинності в день публікації. Експортери розраховували на те, що у них в запасі є ще, як мінімум, місяць.
Вперше антидемпінгове мито проти російської селітри була введена в травні 2008 року. У травні 2013 року МКМТ вирішила переглянути їх. Ініціаторами як у першому, так і в другому випадку стали українські підприємства «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот» (Рівненська область), «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» (Луганська область), а також концерн «Стирол» (Донецька область). Всі вони входять в холдинг Ostchem, що об'єднує українські підприємства азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа.
Останні кілька років частка Росії в поставках аміачної селітри в Україну становила не більше 15%. Різке зростання – до 30% – стався у першому кварталі 2014 року. Його зумовили два чинники. Перший: падіння цін на селітру на світовому ринку і в Росії, в той час як в Україні ціни трималися високі. Другий – у четвертому кварталі 2013 року чотири українські заводу-виробника групи Ostchem припинили виробництво аміачної селітри.
5000 гривень/тонна
На ринку був пік попиту на добрива – аграрії купували селітру для весняної посівної – і трейдери покривали його, збільшуючи імпорт. За даними ресурсу «Інфоіндустрія», було завезено майже 100 000 тонн – 68 800 тонн зайшло при мита 11,9%, а решта сформували безмитні поставки з Росії і Середньої Азії. З різким падінням курсу гривні по відношенню до долара привабливість імпорту селітри зменшувалася. «МХК «Єврохім», єдиний, хто ввозив селітру безмитно, кожен місяць скорочував обсяг імпорту, тому що навіть з нульовою ставкою не встигав за валютним ринком і фіксував «мінус». У травні компанія взагалі не здійснювала імпорт селітри. Нові мита найбільше вдарили саме по ній.
«Загороджувальне мито. З нею ми навіть не будемо везти селітру, тому що вона не продасться. Візьміть сьогоднішню ринкову ціну, за якою продає Ostchem, в районі 3650 гривень за тонну (ми продавали за такими ж цінами). Тепер просто додайте 36%. Тонна селітри буде коштувати 5000 [гривень]», – пояснює Євген Філонов, генеральний директор української «дочки» «Єврохіму» – «Агроцентр Єврохім-Україна». Частку своєї компанії на українському ринку селітри він оцінює в 7%. Цей питома вага недостатній, на його думку, щоб говорити про принципову вплив компанії на ринкову кон'юнктуру, і не може бути приводом для перегляду імпортних зборів. На підставі чого була виведена нова ставка мита, Євген Філонов не знає – Мінекономіки у свої розрахунки імпортерів не присвятило.
Керівник юридичної служби компанії Ostchem Ігор Гольченко цілком підтримує трикратне підвищення мит на імпорт селітри з РФ. «Ми задоволені прийнятим рішенням, і вважаємо, що тепер позиції російських і українських виробників зрівнялися. Ми готові до того, щоб конкурувати на рівних умовах», – запевнив він Forbes.
Загороджувальне мито. З нею ми навіть не будемо везти селітру, тому що вона не продасться
Головний юрист Ostchem приводить в приклад аналогічні рішення Європейської комісії та Європейського суду, які також застосували газові коригування» на користь місцевих виробників добрив. «В української хімічної галузі з'явилася перспектива виходу зі стагнації, що дозволить зберегти робочі місця і розпочати модернізацію зношеного з радянських часів обладнання», – зазначає Гольченко.
Таке пояснення викликає певний скептицизм, оскільки компанії Фірташа завжди отримували газ за окремими контрактами, і за окремою ціною, відмінною від умов, що діяли для інших споживачі України. У 2013 році Фірташ, наприклад, уклав прямий контракт з «Газпромом», і ціна газу становила $268 за 1000 кубометрів. Зупинка своїх заводів Ostchem може бути пов'язана не з вартістю блакитного палива, а введенням у вересні 2013 року трансфертного ціноутворення, яке зробило вразливим бізнес українських олігархів.
У Ostchem запевняють, що українські виробники володіють всім необхідним, щоб у повному обсязі і в строк забезпечити українських аграріїв усіма потрібними добривами. На сьогодні з чотирьох заводів-виробників працює тільки один – черкаський «Азот». Прискореними темпами ремонтують «Рівнеазот», щоб запустити його через 10-14 днів.
Сумарна потужність цих заводів – 140 000 тонн в місяць. А осінні потреби аграріїв становлять 300-350 тис. тонн. Аміачна селітра знадобиться їм вже в середині серпня – на початку вересня. У липні трейдери повинні були поставити 20 000 тонн, з них 15 000 вже були розподілені між покупцями, повідомляє интернетресурс «Інфоіндустрія». Будуть виконані ці контракти, якщо мито вже діє, ніхто не знає.
До споживання ще півтора місяці, ми заморожуємо величезні гроші, адже треба буде заплатити державі податок одразу ж на кордоні. Це дуже ризикований бізнес, хіба що під клієнта
«Можна завезти з високим митом, віддаючи собі звіт, що може бути далі. Є у нас такі трейдери шалені, які можуть піти на такий ризик», – вважає Дмитро Гордейчук, керівник проекту «Інфоіндустрія». Але, на його думку, навіть у цьому випадку мова може йти про непринципових для ринку обсягах – не більше 5000 тонн. «До споживання ще півтора місяці, ми заморожуємо величезні гроші, адже треба буде заплатити державі податок одразу ж на кордоні. Це дуже ризикований бізнес, хіба що під клієнта. Якщо трейдери зараз вмовлять агрохолдинги [купити селітру], то це можна зробити», – говорить він.
Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа впевнений, що дефіцит селітри в період осінньої посівної Україні не загрожує. За його словами, річний пік споживання вже пройдено – як правило, аграріїв більше цікавить весняна підгодівля, тому вони роблять упор на придбання міндобрив в січні-лютому.
«Попит фіксований. Він залежить від прибутковості аграрного виробництва. Якщо в попередні роки була досить відчутна динаміка збільшення обсягів споживання селітри, то у попередньому році і нинішньому йде стагнація, тому що в секторі не найпривабливіша фінансова ситуація. Ми не розраховуємо на загальне збільшення обсягу споживання», – уточнив експерт.
Однак, незважаючи на стабільність попиту, він упевнений в майбутнє підвищення ціни: «Підвищення імпортних зборів розв'яже руки вітчизняному виробнику в питанні встановлення більш високих цін. Поставки з РФ скоротяться, але при відсутності альтернатив українська продукція, швидше за все, «підтягнеться» до російського імпорту в ціні». За інформацією Forbes, вже в наступний понеділок Ostchem виставить нові ціни на свою продукцію: з 3650 гривень за тонну вона підніметься до 3850 гривень за тонну. А до вересня – до 3900 гривень за тонну. Вище 4000 гривень вона навряд чи зросте, тому що тоді практично зрівняється з середньоєвропейською ціною, і українські підприємства втратять свій козир.
Чи будуть російські експортери судитися з українським Міністерством економіки, поки невідомо. Forbes направив офіційний запит в російський Союз хіміків, який представляє корпоративні інтереси галузі. Після введення мит у 2008 році ВАТ «МХК «Єврохім» знадобилося майже два роки, щоб скасувати рішення тільки по своєму підприємству. Скільки знадобиться на цей раз, ніхто сказати не може.
