Гравцям фармацевтичного ринку вдалося змусити Кабінет міністрів змінити своє рішення про введення граничних цін на ліки для лікування серцево-судинних захворювань, астми і діабету. Замість 1 лютого нові ціни на ці медикаменти уряд запровадить із 1 квітня.
Якби відстрочки не сталося, то багато імпортерів ліків і українські виробники опинилися б поза межами встановленого цінового порогу і не змогли б продавати продукцію в аптеках. А якщо б вони знизили ціни до зазначеного рівня, то понесли збитки. За час відстрочки чиновники пообіцяли розробити нові граничні ціни на ліки, більш лояльні до фармвиробникам. Але при цьому уряд пообіцяв і змінити порядок їх розрахунку. Як будуть розраховуватися нові ціни на медпрепарати і до чого це призведе?
Впасти нижче ринку. Уряд на два місяці відклав своє рішення щодо обмеження цін на ліки для лікування серцево-судинних захворювань, астми та цукрового діабету другого типу (не інсулінозалежний діабет). Введення таких обмежень вартості ліків було необхідно для того, щоб в країні запрацював механізм часткового відшкодування вартості препаратів з держбюджету — реімбурсації. Тепер замість 1 лютого зниження цін на медикаменти для лікування зазначених захворювань відбудеться з 1 квітня.
Знизити ціни на 21 діюча речовина, що використовується у виробництві ліків, Кабмін вирішив ще в листопаді 2016 р. Тоді ж чиновники затвердили постанову про запровадження в Україні реімбурсації. Зниження цін на ліки та введення граничного порогу їх вартості в Кабміні пояснювали необхідністю визначити економічно обґрунтовані витрати з держбюджету на реимбурсацию цих препаратів. Тобто планувалося, що ціни будуть обмежені до середнього рівня вартості аналогічних ліків у сусідніх (референтних) країнах. Планувалося, що ціни будуть обмежені до середнього рівня цін на ліки в декількох сусідніх, так званих референтних країнах. Такими країнами уряд обрало Польщу, Словаччину, Латвію, Чехію та Угорщину. Таке реферування цін продемонструвало б, яку суму коштів держава готова відшкодовувати пацієнтам з держбюджету при купівлі ліків в аптеках. При цьому передбачалося, що в разі перевищення встановленої вартості препаратів в аптеках різницю повинні були б заплатити пацієнти. «Реферування цін на ліки — це ефективний інструмент зниження цін, який працює у всьому світі. В Україні ж ціни на одні й ті ж препарати одного й того ж виробника іноді завищені в 25 разів, що ненормально», — зазначає виконавчий директор фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина.
Порядок визначення вартості ліків, а також перелік медикаментів з конкретними граничних оптово-відпускними цінами встановило Міністерство охорони здоров'я лише в кінці грудня та в середині січня відповідно. А працювати за цими цінами фармацевтичний ринок повинен був розпочати з 1 лютого. Але, як повідомили в Міністерстві охорони здоров'я, виявилося, що нові ціни на ліки в Україні були встановлені не на середньому, а на мінімальному рівні вартості ліків в референтних країнах. Крім того, незважаючи на бажання будь-якого дистриб'ютора ліків брати участь у програмі реімбурсації або відмовитися від неї, він би не мав права продавати свої препарати в аптеках за вищими цінами, ніж встановив уряд. «З 1 лютого реалізація ліків в аптеках вище граничної ціни буде неможливою. Уряд встановлює максимальну оптову торговельну надбавку 5% з урахуванням всіх податків і зборів та максимальну роздрібну торговельну надбавку 15% з урахуванням всіх податків і зборів», — зазначалося в повідомленні Моз від 24 січня.
Ця ситуація призвела до того, що велика частина препаратів, які потрапляли під обмеження вартості, не вписувалися в заданий ціновий коридор. І, як наслідок, продаж за цінами, вище встановленого рівня була б неможливою.
Нечіткі умови участі. Згідно з підрахунками спеціалізованого видання Apteka.ua і дослідницької компанії Proxima Research, оптово-відпускні ціни на 59% препаратів для лікування серцево-судинних захворювань виявилися вище граничного рівня, встановленого Моз. Ще гіршою виявилася ситуація з медикаментами для лікування цукрового діабету другого типу та астми. Там ціни на 98% та 97% препаратів вище граничного рівня. Приміром, чиновники вирішили включити в програму реімбурсації і обмежили ціни на два препарату для лікування цукрового діабету другого типу. За даними джерела на фармринку, один з них — метформін — постачає близько 10 як українських, так і іноземних виробників. Але в ціновий коридор, встановлений урядом на цей препарат, потрапляв тільки метформін виробництва української компанії «Фармак». «Ми спочатку вирішили, що «Фармак» буде присутня у всіх реімбурсіруемих лікарських категоріях. Навіть там, де нам не дуже зручно з точки зору прибутку. По багатьом продуктам ми закладаємо дуже невелику маржу», — пояснює директор з розвитку бізнесу компанії «Фармак» Олег Сяркевич.
Втім, і інші фармвиробники готові «стиснутися» в ціні до встановленого урядом рівня, але при одній умові. «Ми готові розглянути можливість зниження цін на ліки, але до кінця не розуміємо, за якими правилами буде працювати реімбурсація з 1 квітня. Це не дозволяє розрахувати наші витрати і можливі обсяги продажу ліків за цією програмою», — розповів на умовах анонімності представник однієї з іноземних фармкомпаній.
З-за того, що встановлені ціни виявилися значно нижче ринкових, дистриб'ютори та аптеки перестали замовляти у виробників препарати, побоюючись, що не встигнуть продати запаси до 1 лютого. «Перед 1 лютого ми зняли з продажу і відправили на склад препаратів на кілька мільйонів гривень. В них потрапили популярні імпортні і деякі вітчизняні торгові марки. В результаті 1 лютого у нас в мережі у продажу були в основному вітчизняні препарати, ціни на які були у межах встановлених Моз», — розповів директор київської мережі аптек «Фармація» Руслан Світлий.
Пішли назад. Перенести терміни введення нових оптово-роздрібних цін на ліки запропонував Моз. На засіданні Кабміну 1 лютого в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун мотивувала це необхідністю стабілізувати ситуацію на ринку і усунути ризики виникнення надмірних збитків для його учасників. Іншими словами, постачальникам і аптекам потрібно дати додатковий час, щоб продати ліки за цінами, які діяли до їх обмеження. При цьому Супрун звернулася до Кабміну з проханням доручити її відомству і Мінекономрозвитку розробити новий порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін. Адже, за її словами, деякі виробники вже знизили ціни на 15-30%. «Є дуже якісні ліки, ціни на які набагато вищі, ніж встановлені граничні оптово-відпускні. Ми зараз спілкуємося з виробниками та імпортерами, щоб ми могли поступово знижувати ціни, щоб у них не було збитків, щоб вони не пішли з нашого ринку, — пояснила Уляна Супрун. — Вже два виробника погодили, як вони будуть знижувати ціни. Нам потрібно трохи більше часу, щоб з усіма поговорити. Оскільки більшості іноземних виробників потрібно узгоджувати свої дії з центральними офісами».
Аптекарі розповіли, що після перенесення термінів по обмеженню цін на ліки дистриб'ютори частково відновили відвантаження препаратів зі складів, які потрапляють у встановлений ціновий коридор з 1 квітня. Однак це рішення проблеми — короткочасне. З-за того, що поки невідомо, як Моз змінить граничні ціни, постачальники та аптеки не поспішають замовляти нові партії ліків у виробників. «Ми не можемо нічого купувати, оскільки немає нових граничних цін. Не факт, що нові ціни виявляться економічно обґрунтованими», — говорить Руслан Світлий. За словами джерел на фармринку, зараз розглядається кілька варіантів того, як будуть розраховані нові цінові пороги для ліків. Одним з них є встановлення граничних цін для кожного бренду, а не діючої речовини. При цьому вартість препарату конкретної торгової марки буде обмежена на рівні мінімальних цін на аналогічний бренд в референтних країнах. «Це один з варіантів. Ми подивилися і побачили, що деякі з оригінальних препаратів, які продаються в Україні і референтних країнах, в Україні продаються за цінами в півтора чи два рази вище. Тому ми зараз дивимося по кожній торговій марці як можемо реферувати їх, щоб це було справедливо для виробника, імпортера, дистриб'ютора, аптеки і для наших пацієнтів», — пояснила Уляна Супрун.
Добровільно-примусово. Втім, учасники фармринку вважають, що чиновникам потрібно змінити підходи до участі виробників у програмі реімбурсації. За словами Олега Сяркевича, воно повинно бути добровільним для гравців ринку. «Не можна нікого примушувати. І виробники, і дистриб'ютори, і аптеки повинні мати право вибору — брати участь у програмі відшкодування цін чи ні, — каже він. — Якщо постачальнику не підходять встановлені державою умови і ціни, то він повинен мати право вільно продавати препарати. Если аптеку не устраивает максимальная наценка в 15%, то нельзя ее принуждать продавать медикаменты», — уверен Сяркевич. Он объясняет это тем, что многие аптеки могут не рискнуть участвовать в программе из-за опасений не получить вовремя обещанные государством средства. «Если в бюджете заложили на реимбурсацию только 500 млн. грн., то существует риск, что этих денег не хватит на всю программу. По подсчетам экспертов, этой суммы хватит на оплату только половины программы. Есть вероятности, что аптеки не вовремя получат возмещение из госбюджета, — рассказывает Олег Сяркевич. — У Польщі така ситуація закінчилася страйком аптек у 2000-х. Держава накопичувало борг близько восьми місяців».
Директор «Агентства медицинского маркетинга» Юрий Чертков также считает ошибочным введение общеобязательных референтных цен. По его мнению, пациент должен иметь выбор, получать бесплатно самый дешевый препарат с нужным ему действующим веществом или доплатить, но купить более дорогой препарат, к которому пациент привык. «Если в результате предельные цены будут установлены ниже, чем это могут себе позволить производители и поставщики, то от этого будут страдать потребители, которые привыкли к этим препаратам. У результаті на ринку може утворитися дефіцит певних медикаментів, що призведе до контрабанди з інших країн»
